Корпоративні договори навряд стануть механізмом приховування бенефіціарних власників товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) через ризики та правову невизначеність, таку думку висловили експерти, опитані агентством «Інтерфакс-Україна», коментуючи положення законів про корпоративні договори та закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
(…)
Директор із корпоративних прав і керування «Смарт-Холдингу «Андрій Натрус вважає, що використання корпоративних договорів як механізму приховування бенефіціарних власників ТОВ малоймовірне через низку ризиків, які має цей договір.
Прогноз експерта ґрунтується на тому, що, на його думку, формулювання закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» щодо регулювання цим договором зобов’язань перед третіми особами, які не є учасниками товариства, розмиті, що створює правову невизначеність.
«У майбутньому це призведе до неоднозначної судової практики та законодавець, найімовірніше, буде змушений врегулювати це питання способом внесення до закону уточнювальних формулювань», – сказав він.
Крім того, А. Натрус зазначив, що корпоративний договір «не буде ефективним механізмом захисту бенефіціара від відчуження номінальним учасником частки в товаристві на користь інших третіх осіб через складність визнання нікчемності договору про відчуження частки».
«Через конфіденційність корпоративного договору та брак зобов’язання щодо розкриття інформації про укладення такого договору буде дуже складно довести, що сторона, яка виступає покупцем частки в товаристві, знала або могла знати, що відчуження частки відбувається з порушенням положень корпоративного договору. Теоретично бенефіціар матиме можливість стягнути в судовому порядку від номінального учасника компенсацію понесених збитків, але ця компенсація може бути непорівнянна з втратою прав на частку в товаристві», – сказав він.
За оцінкою експерта, в Україні як і раніше досить слабка правова база для застосування корпоративних договорів, «на відміну від деяких європейських країн, де історія застосування подібних договорів обчислюється десятиліттями», що загалом загрожує низькою ефективністю захисту своїх прав бенефіціарами під час використання корпоративного договору згідно з українським правом.
«Найімовірніше, подібні схеми будуть застосовувати державні чиновники, оскільки в традиційних офшорних зонах посилилися вимоги до розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів, а в деяких ситуаціях закордонні юристи банально відмовляють у наданні цій категорії клієнтів сервісу номінального володіння через їхню державну службу. Тому держчиновники змушені шукати всередині України нові інструменти захисту своїх прав на активи без розкриття інформації», – прогнозує експерт.
Він також зазначає, що «в ситуації, коли законодавець бездумно або, що більш імовірно, свідомо закладає в законодавство неоднозначне трактування застосування на практиці окремих положень в інтересах окремих категорій громадян, складно придумати ефективний механізм протидії створенню схем із приховування інформації».
Як повідомлялося, 23 березня 2017 року Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроект № 4470 від 19 квітня 2016 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів», спрямований на підвищення рівня корпоративного керування в акціонерних товариствах (АТ) і товариствах з обмеженою відповідальністю (ТОВ).
6 лютого Верховна Рада підтримала в повторному другому читанні та загалом закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», а 20 лютого голова парламенту Андрій Парубій підписав його та направив президенту на підпис.
Обидва закони підписані президентом України.