Цей законопроект, по суті, пропонує почати з нуля стосунки між бізнесом і державою – всі накопичені податкові збитки безповоротно втрачаються.
Головною метою законопроекту про податок на виведений капітал є створення сприятливого інвестиційного клімату для інвесторів, які готові реінвестувати прибуток в Україну, а не репатріювати його.
Так прокоментувала УНІАН перший заступник генерального директора, фінансовий директор ПрАТ «Смарт-Холдинг» Юлія Кір’янова звернення українського бізнесу до президента України Петра Порошенка з проханням внести найближчим часом на розгляд парламенту законопроект про податок на виведений капітал, щоб цей податок міг запрацювати з 1 січня 2019 року.
За її словами, законопроект спрямований, насамперед, на спрощення правил податкового обліку на підприємствах, що передбачає зниження адміністративного навантаження на бізнес.
«Менеджмент отримає можливість заощадити час і ресурси, наприклад, для підвищення операційної ефективності бізнесу, пошуку нових ринків збуту, запускання нових товарів тощо. Крім цього, зміщення акценту з оподатковуваного доходу на обмежений перелік оподатковуваних операцій може посприяти підвищенню якості фінансової звітності, оскільки в підприємств буде менше стимулів для маніпуляцій у балансі та звіті про фінансові результати», – зазначила Кір’янова.
Вона також підкреслила, що цей законопроект, по суті, пропонує почати з нуля стосунки між бізнесом і державою – всі накопичені податкові збитки безповоротно втрачаються.
«Ефект цієї реформи для великого бізнесу, який регулярно декларує оподатковуваний дохід, поки складно оцінити. Найімовірніше, він буде різноспрямованим. У короткій і середньостроковій перспективі виграти можуть ті підприємства, чия бізнес-модель буде орієнтована на реінвестицію прибутку для подальшого розвитку на ринку України», – сказала перший заступник генерального директора, фінансовий директор ПрАТ «Смарт-Холдинг».
Прикладів впровадження податку на виведений капітал, за словами Кір’янової, дуже мало. З одного боку, цей законопроект, можливо, залучить інвесторів, які готові реінвестувати прибуток в Україну. З іншого боку, є побоювання, що ця реформа може спричинити зменшення податкових надходжень для держави та, як наслідок, стрімкий ріст дефіциту бюджету. В умовах браку відповідних компенсаторів такі процеси можуть підірвати макроекономічну стабільність у країні й тимчасово зупинити ріст української економіки.
«Будь-яка системна ініціатива пов’язана з ризиками. У нашій ситуації потрібно розуміти, що зараз лише обмежена кількість країн запровадила подібну модель оподаткування (Естонія, Латвія). Отже, ми обмежені в можливостях оцінювання як позитивних, так і негативних наслідків цієї реформи на прикладі інших (в ідеалі – пропорційних з Україною) економік. По-перше, у разі ухвалення законопроекту, бізнесу потрібно буде вкотре навчати персонал, адаптувати систему бухгалтерського та управлінського обліку, а також нести додаткові ризики, пов’язані з помилками під час переведення на кардинально нову систему податкової звітності. По-друге, з огляду на часом доволі інноваційні підходи органів ДФС, будь-які платежі на користь нерезидентів, зокрема на кшталт консалтингу, маркетингу, реклами й управлінських послуг, можуть бути інтерпретовані як дивідендний платіж, який підлягає оподаткуванню податком на виведений капітал. По-третє, ставка на залучення іноземних інвестицій також може не зіграти, адже, у кінцевому підсумку, мета більшості інвесторів – репатріація прибутку», – зазначила Кір’янова, додавши, що Україна вже багато років практикує різні типи обмежень на репатріацію капіталу, тому цей законопроект не убезпечить іноземних інвесторів від проблем із виведенням своїх грошей з України. Крім того, на її думку, поліпшення інвестиційного клімату нерозривно пов’язане з ефективною та справедливою судовою системою, реформа якої, на жаль, поки лише починається в Україні.
Крім того, як зазначила Кір’янова, Україна має визначитися з обраним вектором, а саме – імплементацією правил БЕПС (BEPS, Base erosion and Profit Shifting), які впроваджує вся світова спільнота, або йти своїм шляхом, який відрізнятиметься від світових трендів.
(…)